Атмосферне повітря

У життєдiяльностi людини повітря є одним з головних продуктів споживання, і основною умовою існування. Адже без їжі вона може обходитись 5 тижнів, без води 5 днів, а без повітря – 5 хвилин.

Стан атмосферного повітря в Україні зазначається як незадовільний, а у деяких регіонах (наприклад, Маріуполь, Кривий Ріг, Запоріжжя та ін.) - вкрай загрозливий. Головним джерелом забруднення атмосферного повітря в Україні від викидів стаціонарних джерел є підприємства паливно-енергетичного комплексу - 36% від загального обсягу викидів, підприємства обробної - 35% та видобувної промисловості - 25%. Основними забруднюючими речовинами є оксиди вуглецю, азоту, диоксиди сірки, аміак, феноли, формальдегід, бензапірен.

Основні джерела забруднення

Основну частину діоксиду сірки (70 відсотків), оксидів азоту (56 відсотків) та пилу (52 відсотки) викинули в атмосферу підприємства, що виробляють електроенергію, газ та воду; вуглеводнів та летких органічних сполук (74 відсотки) – добувної промисловості; оксиду вуглецю (70 відсотків) – підприємства обробної промисловості.

Хоч обсяги викидів забруднюючих речовин останнім часом, передусім через зупинку багатьох підприємств, зменшилися, проте в деяких промислових регіонах (особливо - в Донецько-Придніпровському) вони і нині значно перевищують гранично допустимі норми.

Особливе занепокоєння викликають понад тисячу шкідливих хімічних підприємств, більшість з яких розташовано в Донецької та Луганської областях. За останніх 10 років в цьому регіоні подвоїлась кількість дітей які народжувалися тут з відхиленнями. Не кращий стан атмосферного середовища у всьому Донецько-Придніпровському регіоні Черкасах, Києві та Одесі.

Внаслідок забруднення довкілля шкідливими речовинами відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згоряння зоною екологічного лиха для населення стають цілі регіони, особливо великі міста. Проблема шкідливих викидів двигунів все більше загострюється з огляду безперервного збільшення парку експлуатованих автотранспортних засобів, ущільнення автотранспортних потоків.

Особливої уваги потребує стан повітря в житлових і громадських приміщеннях. Унаслідок недостатньої ізоляції в них можуть бути присутні атмосферні полютанти. Крім того, повітря в житлових приміщеннях додатково забруднюється продуктами неповного згорання побутового газу, леткими виділеннями полімерних матеріалів, токсичними хімічними речовинами, у тому числі і радіоактивними. Сумарне забруднення повітря житлових і громадських приміщень хімічними речовинами може перевищувати допустимий рівень у 2—4, а окремими токсичними речовинами – у 10 разів. Це стосується насамперед дитячих закладів, шкіл та лікарняних приміщень.

Наслідки забруднення атмосферного повітря

Близько 20 відсотків забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу стаціонарними джерелами, є мутагенами і несуть загрозу здоров’ю не тільки нинішнього, а й наступних поколінь.

Оцінюючи розміри шкоди для здоров’я, необхідно брати до уваги, що хімічне забруднення атмосферного повітря, по-перше, знижує адаптаційні можливості організму і, як наслідок, стійкість до негативних чинників іншої етіології, по-друге, підвищує рівень захворюваності, насамперед органів дихальної системи, і, по-третє, негативно впливає на рівень смертності населення.

Дані проведених в Україні досліджень свідчать, що у населення, яке проживає в місцях з інтенсивним забрудненням атмосферного повітря, підвищується кількість імунодефіцитів. Це є однією з причин підвищення рівня інфекційних захворювань, а також відсутності належного ефекту від проведення вакцинації населення.

Зростає кількість захворювань на хронічний бронхіт і поширеність бронхіальної астми. У країні спостерігається підвищення рівня онкологічних захворювань. У їх структурі на перші місця вийшли злоякісні новоутворення дихальної системи.

Найменшу очікувану тривалість життя при народженні мають жителі міст з розвинутою металургійною та хімічною промисловістю у так званих антропотехногенно-завантажених регіонів, на противагу містам, де такої промисловості немає і через це повітря забруднюється менше.

Нормативно-правова база

Нормативними актами, що здійснюють правове регулювання в Україні у сфері якості повітря є:

Закон України «Про охорону атмосферного повітря» вiд 16.10.1992 № 2707-XII, що спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище

Порядок розроблення та затвердження нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 303

Порядок функціонування національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, які не регулюються Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження від 21 квітня 2006 р. № 554

Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Наказ Міністерства палива та енергетики України, Держспоживстандарту України від 04.06.2007 р. № 271/121

Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства економіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155

Основні пріоритети в сфері охорони атмосферного повітря

  • впровадження стандартів ЄС до нормативно-правової бази України у сфері якості атмосферного повітря;
  • зменшення ступеня шкідливого впливу об’єктів - джерел забруднення повітря;
  • посилення державного нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства у процесі експлуатації, розміщення, будівництва нових і реконструкції промислових підприємств та інших об’єктів;
  • удосконалення систем вентиляції, очищення та кондиціювання повітря в закритих приміщеннях;
  • поліпшення контролю якості атмосферного повітря і повітряного середовища в житлових та громадських приміщеннях;
  • удосконалення економічних методів управління якістю повітря.

Якість атмосферного повітря - Правове регулювання в ЄС

Загальною метою політики Європейського Союзу у сфері якості повітря є зменшення шкоди для здоров’я людини і оточуючого середовища від викидів летючих органічних сполук під час транспортування, продажу та використання бензину та дизельного палива.

На реалізацію цієї мети спрямовані такі акти ЄС у сфері якості повітря:

Директива 94/63/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 20 грудня 1994 року стосовно контролю викидів летючих органічних сполук (ЛОС), що виникають зі сховищ бензину та при його транспортуванні з терміналів до сервісних станцій застосовується до експлуатаційної діяльності, устаткувань, автотранспортних засобів та суден, які використовуються для зберігання, навантаження та транспортування бензину від одного термінала до іншого або від термінала до сервісної станції.

Директива 98/70/ЄС Європейського парламенту і Ради від 13 жовтня 1998 року щодо якості бензину та дизельного палива та внесення змін до Директиви Ради 93/12/ЄЕС встановлює екологічні вимоги для палива, що продається для використання в двигунах примусового запалювання, та екологічні вимоги для палива, що продається та використовується в двигунах компресійного запалювання.

Директива Ради ЄС 1999/32/ЄС від 26 квітня 1999 року щодо зменшення вмісту сірки у певних видах рідкого палива та яка змінює Директиву 93/12/ЄЕС, метою якої є зменшення викидів діоксиду сірки, які утворюються при спалюванні окремих типів рідких видів палива і тим самим зменшити шкідливий вплив таких викидів на людину та довкілля. Зменшення викидів діоксиду сірки, які виникають при спалюванні окремих рідких видів палива, які виробляються з нафти, мають бути досягнуті шляхом накладення меж на вміст сірки у таких видах палива, як умови їх використання на території держав-членів, у територіальних морях та у виключних економічних зонах чи зонах контролю забруднення.

Директива Європейського Парламенту та Ради ЄС 2008/50/ЄС від 21 травня 2008 року про якість повітря та чистоту повітря в Європі , яка встановлює заходи щодо визначення і встановлення цілей для захисту якості атмосферного повітря з метою уникнення, попередження чи зменшення шкідливих впливів на здоров’я людини та довкілля в цілому; оцінку якості атмосферного повітря в державах-членах на основі загальних методів та критеріїв; отримання інформації про якість атмосферного повітря з метою допомогти боротьбі із забрудненням повітря та його негативними наслідками, а також контролю довгострокових тенденцій та удосконалень, що виникають в результаті заходів, які вживаються на національному рівні та на рівні Співтовариства та ін.


Впровадження стандартів ЄС в Україні у сфері якості атмосферного повітря

У 2013 році за фінансовою підтримкою Міжнародного фонду «Відродження» Всеукраїнською громадською організацією було впроваджено проект «Громадське лобіювання впровадження стандартів ЄС в Україні у сфері якості атмосферного повітря».

Детальніше про проект



Всеукраїнська громадська організація «Жива планета» проводить постійний збір та аналіз інформації щодо стану атмосферного повітря в Україні.

В грудні 2007 року Всеукраїнською громадською організацією «Жива планета» за підтримкою Міністерства охорони навколишнього природного середовища України було проведено Міжнародну конференцію «Охорона атмосферного повітря» у в якій взяло участь 328 представників 28 країн світу.

Під час роботи секцій конференції було розглянуто та обговорено ряд питань щодо нормування, організації спостереження та державного контролю у сфері охорони атмосферного повітря, регулювання викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, інвентаризації парникових газів, механізмів запобігання забрудненню, - таких як системи екологічного управління та екологічний аудит тощо.

Для учасників заходу було упорядковано збірку нормативно-правових актів з питань охорони атмосферного повітря та розроблено рекомендації щодо зменшення антропогенного впливу на атмосферне повітря шляхом впровадження систем екологічного управління (методичний посібник).

Завантажити

Завантажити