21 лютого відбулось чергове засідання громадської ради при Мінприроди. Прядок денний був досить насиченим, але майже усі питання що розглядались були попередньо опрацьовані в профільних Комітетах ради, за участю представників Мінекономрозвитку, Мінфіну, Міненерговугілля, Облдержадміністрацій та органів місцевої влади, зацікавлених організацій і підприємств. Саме такій підхід дав можливість схвалити рішення по всім питанням переважно одноголосно, по деяким вони є проміжними для розвитку діалогу з метою пошуку шляхів вирішення проблемних питань.

Невиконання Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, зокрема заходів передбачених на 2018 рік. Основним проблемним питанням є будівництво на великих спалювальних установках (ТЕС, ТЕЦ) установок пило- та газоочисток з метою зменшення викидів діоксиду сірки, оксидів азоту та пилу при їх високій вартості (понад 6 млн. доларів США за од.) й відсутності механізмів фінансового забезпечення виконання Плану в умовах нового ринку електроененрії. План розроблявся і узгоджувався 5 років (з 2012 по 2017) і на думку представників операторів установок не є реалістичним до виконання в сучасних умовах. Обмежені фінансові ресурси операторів, що обслуговують великі спалювальні установки, не дозволяють вчасно виконати вимоги Директиви 2001/80/ЄC (про що йдеться в Плані). При цьому Мінприроди забезпечує чітке виконання Плану обмежуючи викиди в нових дозволах. Призупинення нарахування інвестиційної надбавки до тарифу на електричну енергію, а також перехід на нові підходи до тарифоутворення в умовах нового ринку вплинули на невиконання операторами ТЕС і ТЕЦ своїх зобов’язань, регламентованих умовами дозвільної документації. З можливих сценаріїв:

1) Виведення з експлуатації блоків ТЕС і ТЕЦ через невиконання умов дозвільної документації (нарахування високих штрафів і зупинка діяльності в наслідок порушення природоохоронного законодавства). Це, в свої чергу, призведе до виникнення дефіциту маневрових потужностей ТЕС і ТЕЦ та необхідності імпортування електроенергії в середньостроковій перспективі (і до суттєвого збільшення тарифів).

2) Невиконання зобов’язань українською стороною Угоди про асоціацію Україна - ЄС та не вирішення проблемних питань пов’язаних із забрудненням атмосферного повітря від великих спалювальних установок.

3) Запровадження інвестиційної надбавки до тарифу, що призведе до його значного збільшення для всіх категорій споживачів.

Ситуація зайшла в глухий кут. І громадськість підтримала рішення про необхідність розпочати проведення консультації по пошуку виходу з нього за участі Мінприроди, Міненерговугілля, Мінрегіону, НКРЕКП, операторів та інших зацікавлених організацій. Ініціатором проведення таких консультацій зі слів заступника міністра екології і природних ресурсів Віктора Вакараша виступить Міністерство. Громадська рада підтримує таку ініціативу, її представники, зокрема профільного Комітету приймуть активну участь в проведенні таких консультацій.

Екологічний податок. Українські підприємства сплачують щороку до 4,7 млрд. грн. екологічного податку у бюджети різних рівнів, які, згідно із законодавством, мають спрямовуватися на усунення першопричин екологічних проблем. Але, замість цього, вони переважно йдуть на фінансування не пов’язаних з довкіллям питань або ж розпорошуються на місцевому рівні. У 2011 році розподіл коштів екологічного податку що 100% надходив до спеціального фонду був таким: 30% – до державного бюджету, 70 % – до місцевих бюджетів (20% – до обласних бюджетів та 50% – до місцевих). З 2018 року 45% екологічного податку спрямовується до загального фонду Державного бюджету, тобто є нецільовими і витрачаються на будь-які заходи. Лише 55% потрапляють до спеціального фонду державного і місцевих бюджетів, у тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – 25%, обласних бюджетів – 30%.

Громадськість вважає існуюча система адміністрування та використання надходжень від екологічного податку є неефективна та непрозорою. Вона потребує негайного та радикального реформування.

Позицію громадськості у певній мірі розділяє і Мінприроди. Заступник міністра екології і природних ресурсів Віктор Вакараш розповів учасникам засідання про ряд законодавчих ініціатив що опрацьовуються Міністерством з профільним комітетом Верховної Ради України. Прийняття законопроектів забезпечить 100% спрямування екологічного податку до спеціального фонду, тобто на витрати пов’язані виключно з природоохоронними заходами.

Щодо використання надходжень від екологічного податку на державну допомогу суб’єктам господарювання, у якості можливих інструментів розглядаються компенсація відсотків по кредиту та(або) часткове погашення тіла кредиту.

Громадськість разом з експертами пропонує також передбачити:

1. Введення постійного мораторію на депозити коштів спеціального фонду.

2. Розподіл коштів спеціального фонду застосовувати у пропорціях – 20% до державного бюджету (розпорядник Мінприроди), 80% до місцевих бюджетів, у тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – 60%, обласних бюджетів – 20%.

3. Повинен запрацювати механізм державної допомоги суб’єктам господарювання (зокрема у приватному секторі). У якості інструментів рекомендуються таки:

  • компенсація відсотків по кредиту;
  • часткове погашення тіла кредиту;
  • співфінансування природоохоронних проектів спрямованих на модернізацію (капіталовкладення).

Державна допомога має надаватись виключно за чітко встановленими критеріями допустимості такої допомоги, її можливих обсягів та порядку надання (не порушуючи принципу «забруднювач платить»).

4. Вуглецевий податок має поступово підвищуватися але при цьому спрямовуватись виключно на зменшення викидів СО2.

Зазначені пропозиції будуть направлені для відображення в резолюції Міжнародного форуму GREEN-MIND-2018 до Оргкомітету. Також за результатами обговорення питання було також прийнято рішення про доцільність створення робочої групи за участю представників Мінприроди, Мінфіну, інших компетентних органів влади та зацікавлених організації (у тому числі з участю делегованих представників від громадської ради).

Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець. Шахтні води Кривбасу – визнані однією з найгостріших екологічних проблем. Її заручниками стали мешканці чотирьох областей України. Вміст забруднюючих речовин в шахтних водах що скидаються в р. Інгулець в 40-65 разів перевищують встановлені нормативи. Ріка давно втратила свої природні властивості і перетворилася на проточну канаву в наслідок чого гине фауна, заілюється русло, забруднюються колодязі, ґрунти.

Цієї проблемі понад 5 десятиліть. І тільки 2 роки тому, завдяки зусиллям громадськості, зокрема ГС «Екологічна рада Криворіжжя», на неї звернули увагу на державному рівні. 08 листопада 2107 року спільним наказом Мінекономрозвитку та Мінприроди № 1622/405 затверджено план заходів щодо поетапного зменшення обсягів скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець, поліпшення якості води у басейні зазначеної річки, Карачунівському водосховищі, водозаборі Інгулецької зрошувальної системи до 2025 року. Одним з етапів виконання цього плану передбачене здійснення науковотехнічних вишукувань та пошук технологічних рішень з мінімізації впливу високомінералізованих шахтних вод Кривбасу на стан навколишнього природного середовища, в тому числі з дослідженням безпечної технології демінералізації шахтних вод шахти Любеляська 1-2 Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Виконання цього заходу передбачало отримання альтернативних схем управління шахтними водами Кривбасу, дослідження та вивчення залишкових продуктів демінералізації шахтних вод, відпрацювання схем переробки та поводження з ними, зменшення обсягів скиду та вмісту забруднюючих речовин, що скидаються разом з надлишками зворотних вод в р. Інгулець під час регламентного скиду.

Кабінет Міністрів України зобов’язав Фонд державного майна України разом з Мінприроди провести перевірку виконання інвестиційних зобов’язань власниками приватизованих гірничорудних підприємств Кривбасу в частині виконання природоохоронних заходів. 02 липня 2018 року в реєстрі ОВД оприлюднене Повідомлення про плановану діяльність ДП «Кривбасшахтозакриття»: «Альтернативна схема (режим) акумуляції надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу та їх скидання у р. Інгулець». Пропонована схема відрізняється від діючої лише збільшенням періоду скиду надлишків зворотних вод у р. Інгулець та обсягів подачі води з Карачунівського водосховища для їх розбавлення безпосередньо в річці. При цьому її розробник не запропонував до розгляду жодної альтернативи, яка б дійсно відповідала вимогам чинного законодавства, як це зазначено у протокольному дорученні. Крім того, ДП «Кривбасшахтозакриття» запропонувало зазначену схему прийняти на постійній основі, замінивши щорічний регламент скиду надлишків зворотних вод в р. Інгулець на постійно діючий.

Громадськість надала 65 зауважень та пропозицій до Повідомлення про плановану діяльність а також понад 120 зауважень та пропозицій до Звіту з ОВД під час громадського обговорення.

По цьому питанню позиція Мінприроди чітка – 29 січня 2019 року відмовлено у наданні позитивного висновку. Громадськість рекомендуватиме органу звернутись до Кабінету Міністрів України щодо негайного вжиття заходів по вирішенні цього питання.

Попередньо всі три зазначених питання розглядались на засіданні Комітету громадської ради з питань промислової екології та надрокористування.

Захист тварин від жорстокого поводження. Громадська рада підтримала рішення Комітету с питань екологічного права та законотворчості про необхідність внесення змін до законодавства щодо введення заборони використання диких тварин у цирках, будь-якій іншій комерційній діяльності публічного характеру (крім стаціонарних зоопарків), у дослідах та експериментах, не пов’язаних з медичними цілями та відповідний законопроект ініційований Мінприроди.

Екологічне маркування та боротьба з недобросовісною конкуренцією. Нажаль таке явище як «зелене окозамилювання» присутнє на українському ринку. За думкою експертів приблизно 70% товарів задекларованих як екологічні, органічні, натуральні, «зелені» або «для дітей» не мають законних підстав для застосування таких тверджень. Згідно рішення громадської ради була створена постійно діюча експертна комісія за участю представників громадської ради Мінприроди, Держпродспоживслужби та експертів у сфері антимонопольного права. Діяльність комісії матиме на меті забезпечення громадського моніторингу і контролю за застосуванням суб’єктами господарювання безпідставних тверджень і маркувань щодо екологічних характеристик та(або) переваг продукції, що вводить в оману споживача та є ознакою недобросовісної конкуренції.

По суті комісія буде виявляти та розглядати факти безпідставного маркування, забезпечувати комунікацію з компетентними органами державного нагляду і інформування споживачів за результатами діяльності через доступні інформаційні ресурси та засоби масової інформації.

Діяльність підпорядкованих Міністерству наукових установ. Комітет громадської ради з питань освіти, науки і євроінтеграції прийняв активну участь в розгляді звітів за результатами наукової діяльності НДУ «Український науковий центр екології моря» та «Український науково-дослідний інститут екологічних проблем», презентація яких проходила 13 і 15 лютого 2019 року в Міністерстві.

Громадська рада відзначила позитивним той факт, що за багато років Міністерство вперше звернуло увагу на такі питання як ефективність і публічність підпорядкованих йому наукових установ. Серед недоліків було відзначено слабка комунікація між установами та структурними підрозділами Міністерства і підпорядкованими йому ЦОВВ, відсутність розуміння пріорітезації наукових тем, їх належного обґрунтування (відсутні оформлені належним чином технічні завдання, календарні плани, кошториси), здебільше прикладних робіт не мають практичного застосування тощо. Напрацьовані та схвалені рекомендації будуть надані на розгляд Міністерству найближчим часом.

Скарги та звернення. За розглядом скарги від Адвокатського об’єднання «Екобезпека» щодо планової діяльності ТОВ «Норкова ферма «Вікінг», яка підлягає оцінці впливу на довкілля та дотримання суб’єктом вимог природоохоронного законодавства, враховуючі відповідь Держекоінспекції (за зверненням громадської ради) було схвалено рішення про делегування представників громадської ради до складу комісії з планової перевірки суб’єкта (початок з 15.04.2019) яка буде формуватися Держекоінспекцією Столичного округу.

Громадська рада не підтримала рішення Четвертої Науково-технічної конференції «Український ринок металобрухту: Практичні аспекти та ціноутворення» в частині що стосується законопроекту «Про відходи» (за зверненням Української асоціації вторинних металів) щодо виведення металобрухту з під сфери дії цього Закону. Таке рішення було зумовлено завершенням термінів обговорення законопроекту та неврегульованістю питання щодо металобрухту у правовому полі.

Під час засідання був схвалений план роботи громадської ради на 2019 рік. Плани дуже амбітні, плануються до розгляду 35 питань та проведення (участь у проведенні) 17 заходів (!).

На завершення хочеться відзначити на цьому засіданні високий рівень присутності і підготовленості до розгляду питань представників Мінприроди. В роботі громадської ради прийняли участь:

  • Віктор Вакараш – заступник Міністра екології і природних ресурсів України;
  • Сергій Лук’янчук – директор Департамент екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності;
  • Олександр Семенець - заступник директору Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності – начальник управління поводження з відходами та екобезпеки;
  • Олена Крамаренко Заступник директора Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності – начальник управління з питань оцінки впливу на довкілля та дозвільно-ліцензійної діяльності;
  • Марина Шимкус начальник відділу оцінки впливу на довкілля;
  • Ганна Богданович – начальник Управління охорони біорізноманіття та біобезпеки і Володимир Домашлінець – начальник відділу охорони тваринного світу;
  • Іван Левченко – головний спеціаліст відділу європейської інтеграції – відповідальний секретар НТР Міністерства та інші.

У засіданні також прийняли участь представники бізнесу та зацікавлених установ і організацій.

Наступне засідання планується відбудеться 25 квітня...

Світлана Берзіна

Голова громадської ради при Мінприроди України – президент ВГО «Жива планета»